Жінки, які дбають про важливі життєві компоненти. Три історії однієї місії
Навчити. Зробити зовнішній вигляд презентабельним. Приготувати смачні та корисні страви. Здавалося б такі різні сфери, які є показниками якості життя курсантів та офіцерів Національної академії Національної гвардії України. А коли до реалізації вище написаного приходять жінки із справжньою любов'ю до своєї справи та бажанням самореалізації, успіх забезпечено.
Професія, яка дорівнює покликанню,позитивний «feedback»та Нова Жіночність – рушійні сили Анастасії Бездітко
Під час навчання в Академії викладач кафедри філології, перекладу та стратегічних комунікацій Анастасія Бездітко мріяла стати успішним перекладачем. Мріяла до того моменту, поки не настала її перша педагогічна практика та перше заняття.
«Тоді я усвідомила, що професія педагога – це моє покликання, справа всього мого життя…спосіб життя», - усвідомлено промовила Анастасія Романівна.
Під час навчання в Академії викладач кафедри філології, перекладу та стратегічних комунікацій Анастасія Бездітко мріяла стати успішним перекладачем. Мріяла до того моменту, поки не настала її перша педагогічна практика та перше заняття.
«Тоді я усвідомила, що професія педагога – це моє покликання, справа всього мого життя…спосіб життя», - усвідомлено промовила Анастасія Романівна.
Наразі, Анастасія Бездітко викладає дві мови (англійську і французьку), працює зі студентами й курсантами, має досвід роботи з представниками освіти іншомовних країн. Незважаючи на досягнення, як педагог вона переконана, що має безупинно вдосконалюватися, тому бере участь у конференціях, конвенціях, семінарах та інших заходах, де вивчає інноваційні методи навчання, щоб зробити свої заняття більш цікавими та пізнавальними. Але найголовніше досягненням для викладача – бачити результат своїх старань та вдячність учнів.
«Головним у роботі є позитивний «feedback» від моїх учнів – спостерігати ініціативність, пізнавальний інтерес та позитивну емоційну налаштованість, - розповіла Анастасія Бездітко. - Також, не менш важливою є підтримка моїх колег, які завжди прийдуть на допомогу, нададуть пораду стосовно педагогічного процесу й радо поділяться власним професійним досвідом».
«Головним у роботі є позитивний «feedback» від моїх учнів – спостерігати ініціативність, пізнавальний інтерес та позитивну емоційну налаштованість, - розповіла Анастасія Бездітко. - Також, не менш важливою є підтримка моїх колег, які завжди прийдуть на допомогу, нададуть пораду стосовно педагогічного процесу й радо поділяться власним професійним досвідом».
Креативним є й бачення Анастасії Романівни сучасної жінки. Для неї – це Нова Жіночність.
«Трудівниця, берегиня і красуня в одній подобі, - поділилася міркуваннями викладач. – Сучасна жінка сама обирає зовнішній вигляд, модель стосунків, роботу відносно власних вподобань. Вона усвідомлює, що її внесок у соціальне життя є дуже важливим. Саме можливість реалізуватися робить жінку щасливою та успішною».
«Трудівниця, берегиня і красуня в одній подобі, - поділилася міркуваннями викладач. – Сучасна жінка сама обирає зовнішній вигляд, модель стосунків, роботу відносно власних вподобань. Вона усвідомлює, що її внесок у соціальне життя є дуже важливим. Саме можливість реалізуватися робить жінку щасливою та успішною».
Щаслива та успішна жінка обов'язково повинна мати віддушину. Для Анастасії Бездітко – це сім'я. А турбота, підтримка та увага всіх членів родини - найкращий подарунок для її огорнутого ніжністю жіночого серця.
«В колі родини я відпочиваю душею й наповнююсь новою енергією, - щиро усміхається пані Анастасія. – Найрідніші люди спонукають мене йти вперед, вдосконалюючись із кожним днем, та додають впевненості у тому, що я жінка, а значить я рушійна сила сьогодення».
«В колі родини я відпочиваю душею й наповнююсь новою енергією, - щиро усміхається пані Анастасія. – Найрідніші люди спонукають мене йти вперед, вдосконалюючись із кожним днем, та додають впевненості у тому, що я жінка, а значить я рушійна сила сьогодення».
Нотки щастя, безцінність жінки та жовті тюльпани. Відкриваємо мрії Світлани Мінько
Наша розмова з кравчинею швейної майстерні Академії Світланою Мінько відбулася в процесі роботи майстрині. «Після обіду в нас буває гаряче», - зазначила вона, знімаючи мірки з офіцера Академії. При цьому, все відбувається дуже швидко. Впевнені рухи, помітки в зошиті, добра усмішка та ентузіазм в очах, і через декілька хвилин офіцер отримує вердикт: «Приходьте завтра після 11-ї, кітель буде готовий». Такий робочий ритм пані Світлана не збавляє вже протягом 13-ти років, а разом із нею ще дві кравчині - Наталія Дуднік та Олена Москальова. Їх майстерне тріо кожного дня займається ремонтом та пошиттям обмундирування для сотень офіцерів та курсантів Академії.
«У цій професії не так все легко як здається на перший погляд. Потрібно мати терпіння, вміти зберігати спокій, знати техніку роботи з тканиною, наприклад, техніку розкроювання, а головне – любити те, що ти робиш, - запевнила майстриня. - Більше того, хист до шиття дає можливість створювати унікальні речі для себе та родини, а відтак, економити бюджет та творчо реалізовуватися».
На думку Світлани Мінько, неодмінна запорука вдалої роботи - гарний настрій. Вона позитивна людина, яка любить спілкуватися, тож намагається не втрачати ноток щастя навіть тоді, коли рівень роботи зашкалює.
На думку Світлани Мінько, неодмінна запорука вдалої роботи - гарний настрій. Вона позитивна людина, яка любить спілкуватися, тож намагається не втрачати ноток щастя навіть тоді, коли рівень роботи зашкалює.
«Особливо багато роботи настає під час випуску та напередодні великих свят. Безліч офіцерів та курсантів приходять, щоб щось підшити, перешити, відремонтувати, - говорить пані Світлана. - Скільки тоді гвардійців нас відвідує ніколи не рахувала, просто розумію, що дуже багато, а під кінець робочого дня видихаю від полегшення, що все нарешті позаду».
| Світлана Мінько переконана, що по-справжньому щасливою жінку робить люблячий чоловік. Не дивно, що для свого чоловіка Олександра та сина Степана вона намагається бути найкращою дружиною та мамою. І в цьому життєвому коловороті Світлана Сергіївна не забуває про себе. Допомагають підтримувати баланс походи в кіно, візити до косметолога та заняття в спортивному залі. «Кожна жінка по-своєму безцінна. Я жінка, а значить опора для тих, хто цього потребує, у цьому моя унікальність, - усміхнулася Світлана Мінько. – Міжнародний жіночий день – це можливість ще раз пересвідчитися в своїй унікальності. Звісно, що я чекаю на це свято, а ще дуже хочу, щоб чоловік подарував мені жовті тюльпани… Але головне – його любов». |
Готувати для людей смачно, вміти бути вдячною та робота як свято.
До уваги життєво-професійні моменти Ольги Козлової
До уваги життєво-професійні моменти Ольги Козлової
«Я завжди в роботі даю установку – повинна нагодувати людей смачно, щоб їжа була якісною, тоді усі будуть задоволені, а моя душа спокійна», - говорить кухар із 35 річним стажем Ольга Козлова .
Смачні перші страви, різноманітні гарніри, запашні котлети, а особливо ароматний чай в який пані Ольга додає багато м'яти, давно стали фаворитами курсантів та офіцерів навчального центру Академії. Головне, що всю їжу жінка заправляє незримою, але відчутною порцією любові - це зовсім не секрет, а присутнє далеко не в кожного вміння віддавати, не потребуючи нічого навзаєм.
Смачні перші страви, різноманітні гарніри, запашні котлети, а особливо ароматний чай в який пані Ольга додає багато м'яти, давно стали фаворитами курсантів та офіцерів навчального центру Академії. Головне, що всю їжу жінка заправляє незримою, але відчутною порцією любові - це зовсім не секрет, а присутнє далеко не в кожного вміння віддавати, не потребуючи нічого навзаєм.
За першою освітою Ольга Олександрівна кондитер. Саме першу свою роботу з усмішкою називає «запашною». Друга освіта пані Ольги – кухар. Зі своєю життєвою установкою, готувати для людей смачну та якісну їжу, вона працювала в різних закладах. Допоки доля, вплинувши на її переїзд із рідної Київщини до Харківщини, подарувала можливість уже протягом 12 років готувати страви для захисників України.
«Я хлопцям дуже вдячна, вони мене поважають, за скільки років роботи ніколи нічого поганого не сказали. Я їм також ніколи грубого слова не сказала, завжди вислухаю, буває й пораду дам, - щиро ділиться пані Ольга. - У мене син також закінчив пожежну Академію, тож я до них ставлюся як до власних дітей, бо знаю, що таке бути далеко від дому».
За роки роботи вона досконало вивчила вподобання курсантів та офіцерів, тож із відповіддю не забарилася.
«Хлопці завжди хочуть побільше м'яса. Дівчатам, навпаки, до вподоби салатики, супчики, каші більшість їдять із цукром, - розкриває секрети Ольга Олександрівна. – Мені подобається для них готувати і перше, і гарнір, і соус смачний. Інколи, ловлю себе на думці, що вже скільки працюю, а на роботу йду як на свято, чесно, думаю не кожній людині так пощастило».
За роки роботи вона досконало вивчила вподобання курсантів та офіцерів, тож із відповіддю не забарилася.
«Хлопці завжди хочуть побільше м'яса. Дівчатам, навпаки, до вподоби салатики, супчики, каші більшість їдять із цукром, - розкриває секрети Ольга Олександрівна. – Мені подобається для них готувати і перше, і гарнір, і соус смачний. Інколи, ловлю себе на думці, що вже скільки працюю, а на роботу йду як на свято, чесно, думаю не кожній людині так пощастило».
Більшість звикли вважати, якщо людина кухар, то вдома вона завжди готує щось унікальне. В Ольги Козлової склалася зовсім інша, але не менш позитивна кулінарна ситуація, основою якої є проста та водночас смачна їжа, яку полюбляють всі рідні.
«У нашій родині всі люблять борщ. Частенько готую тушену та печену картоплю, вареники з капустою та картоплею також у фаворитах, - розповіла майстриня кулінарії. - На свята готую багато м'ясних страв, млинці, зрази, салати. Обов'язково випікаю щось солоденьке, оскільки маю досвід кондитера. Розумієте, любити, готувати, опікуватися - це моя стихія. Я жінка, а значить я берегиня роду, саме в цьому й полягає вся правда мого життя».
«У нашій родині всі люблять борщ. Частенько готую тушену та печену картоплю, вареники з капустою та картоплею також у фаворитах, - розповіла майстриня кулінарії. - На свята готую багато м'ясних страв, млинці, зрази, салати. Обов'язково випікаю щось солоденьке, оскільки маю досвід кондитера. Розумієте, любити, готувати, опікуватися - це моя стихія. Я жінка, а значить я берегиня роду, саме в цьому й полягає вся правда мого життя».
